Я одна із тих тисяч, мільйонів українців, що
не хочуть йти голосувати на
виборах в країні, де постійно треба комусь доводити, що ти
не верблюд.
Я не хочу йти на вибори в країні, де
є вибори, але немає вибору.
Я не хочу йти на вибори в країні, де
суспільство вже від народження автоматично розділене на 2 категорії: 1-ша – ті,
хто можуть підняти шкаф на 10-й поверх без грузового ліфта, а 2-га – ті, хто
можуть за це заплатити. Незважаючи на гарну освіту, червоні дипломи, хист до наукової
діяльності, інші наукові здобутки й нагороди, творчі здібності, на жаль, я
відношусь до 1-ї категорії. Тому, що я – вихідець з простої робітничої сім’ї, я не є представником панівного класу. Ось це є нещастя цілого життя в
«найдемократичнішій»
неньці-Україні…
То ж свідомо ігноруючи свій громадянський обов’язок, я, як і мільйони
українців, не вважаю себе правопорушником проти своєї Батьківщини.
Для європейців може воно дивно й незрозуміло: як-то може людина не хотіти йти на вибори. Дійсно, тут є чому дивуватися. Для тих, для кого слово «дім», «Вітчизна» наповнене святим
змістом. Що може бути милішого за Батьківщину,
за ту землю, де народився і ходив дитячими ногами, де знаходяться могили предків?
Цивілізований світ не
знає, що це значить, і може навіть не повірити мені. Я прожила більше чверті століття, але турботи, піклування з боку держави жодного разу так
і не відчула.
То ж чому я маю йти на вибори?
Тому, що держава «забула» про мене?
Тому, що державі нецікаво, де я живу, працюю? Зате згадайте, з яким
ентузіазмом у нас чиновники дбали про бомжів цієї зими, створюючи їм пункти
обігріву.
За релегійним переконанням можна не отримувати ідентифікаційний код, то ж
чому так дивно звучить те, що я не хочу йти на вибори?
Невже ми з диких племен Африки?
Ні! Наші предки з роду великої княгині Ольги, то ж маємо
коріння європейської цивілізації.
Тож і не дивно, що більшість нашого народу хоче повернутися в концтабір, ім’я якому СРСР.
Отже, парадокс: я не хочу йти
на вибори,
хоча я й дуже люблю свою Вітчизну.
Я
не хочу йти на вибори тому, що цинізм, нахабство чиновників не знає меж.
Я
не хочу йти на вибори тому, що людина в нас не варта й комахи.
Я не хочу йти на вибори в
країні, де все купується
і продається, навіть, совість людська…
|